11-А клас УЛ
Підручник:
Онлайн-курс «Лайфхаки з української літератури» https://www.youtube.com/playlist?list=PL_zDp5rG6HqsKgG_WKNDzCBww3FzLvHUj
|
І семестр |
|||
|
ВСТУП «РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ». ЛІТЕРАТУРНИЙ АВАНГАРД |
|||
|
1. |
Повторення вивченого Стильові риси культурно-історичних епох. Поняття «бароко», «романтизм», «реалізм», «модернізм»: загальна характеристика стилів та їх прояви у літературі й інших видах мистецтва. |
|
|
|
2 |
Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Суспільно-історичні умови розвитку, основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування соцреалістичної естетики в1930-ті роки. ТЛ: «розстріляне відродження».МЗ: Україна пореволюційна, складне економічне становище, розвиток культури, мистецтва (історія). МК: український живопис, зарубіжна література 1910-1930 рр.; документальний фільм «Червоний ренесанс» (2005; реж. В.Шкурін, О.Фролов).Літературний
авангард (оглядово). Авангардні тенденції в українській літературі
1920-х років. Поет-футурист М.Семенко – сміливий експериментатор.
Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, ламання класичної
форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»).
ТЛ: авангард, футуризм,
урбанізм.
МЗ: розвиток українських міст
у 1910-х роках (історія). МК: український малярський авангард, футуризм; авангардна українська музика (Б.Лятошинський,
С.Туркевич-Лукіянович, К.Шипович та ін.). |
|
Самоперевірка та самооцінювання (за змістом відео): тест №1 - ТУТ тест №2 - ТУТ |
|
ПОЕТИЧНЕ САМОВИРАЖЕННЯ |
|||
|
3 |
Провідна роль поезії у 1920-ті
роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи,
її духовних катаклізмів.
Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета. Трагізм його творчої
долі. Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення до «вічних» тем, мотивів,
особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання
тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Поезія «Арфами, арфами…».
ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм (повторення), кларнетизм. |
|
|
|
4 |
Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна
оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні
кларнети»). Поезії «О панно Інно...»,
«Ви знаєте, як липа шелестить...» МЗ:
експресіоністські
твори в зарубіжній літературі (зарубіжна література). |
|
Напам’ять 1 поезію (на вибір) |
|
5 |
Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу,
уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте
двері…») МК:
творчість художників М.Жука, А.Петрицького, В. і Ф.Кричевських. «Біле і
чорне» М.Жука. Музика Б.Фільца, М.Вериківського, П.Синиці, Г.Ляшенка |
|
|
|
6 |
Євген Плужник - один із провідних поетів «розстріляного відродження».
Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність,
філософічність лірики. Поезія
Є.Плужника «Вчись у природи творчого спокою...». ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя. МЗ: Соловки – місце ув’язнення українських письменників
(історія). |
|
|
|
7 |
Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив
туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у
чуттєвому вираженні. Поезія
Є.Плужника «Ніч... а човен – як срібний птах!..». МК: герметична поезія
В.Свідзінського. Імпресіонізм в українському живописі 1920-х років (П.Нілус,
Д.Бурлюк, М.Бурачек, О.Мурашкота ін.). |
|
Напам’ять 1 поезію (на вибір) |
|
«КИЇВСЬКІ НЕОКЛАСИКИ» |
|||
|
8 |
Максим Рильський. Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на
традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях М. Рильського,
рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики. Мотиви пошуків
душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність,
життєлюбство. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). ТЛ:
філософічність, сонет. МЗ: французька
поезія і творчість «київських неокласиків» (зарубіжна література). |
|
|
|
9 |
Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної
лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних
образів. МК: документальний фільм «Як на духу. Невідомий Максим Рильський» (2008; реж.
Л.Харшан); «Poeta maximus» (із циклу фільмів «Гра долі») (2008;реж.
Василь Образ); музичні твори Л.Ревуцького, В.Берковського, О.Білаша. |
|
Напам’ять 1 поезію (на вибір) |
|
10 |
Контрольна
робота №1. (тестові завдання). Вступ.
«Розстріляне відродження». Літературний авангард. Поетичне самовираження.
«Київські неокласики». |
|
|
ПРОЗОВЕ РОЗМАЇТТЯ
|
|||
|
11 |
Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми.
Часткова ідеологічна заангажованість, експериментаторські модерністські
пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.
Життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового (М.Фітільова).
Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення.
Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії 1925-1928 рр. МЗ: більшовизм в Україні революційній та пореволюційній
(історія). |
|
|
|
12 |
«Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема
внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і фанатичною відданістю
революції, між загальнолюдськими, вічними цінностями й політичною
кон’юнктурою. Реальне та уявне у творі. Образ ліричного «Я». Роль присвяти.
Образ матері, його символічність. МК: документальні фільми: «Цар і раб хитрощів», «Червоний
ренесанс»; художні фільми: «Вальдшнепи», «Пудель», «Я той, хто є». «Портрет
М. Хвильового» А.Петрицького. |
|
|
|
13 |
Юрій Яновський. Творча біографія письменника, загальна характеристика
творчості. Ю. Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття. Романтизована
стихія національно-визвольного руху (роман «Чотири шаблі»). Роман у новелах
«Вершники» – зразок соцреалізму. Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний
сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору. МЗ: українське кіномистецтво 1920-х років, «культурна
революція» (історія). |
|
|
|
14 |
Юрій Яновський «Майстер
корабля». Проблеми творення нової української культури, духовності
української людини, її самоусвідомлення в новій дійсності, символічність
образів. Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи,
модерністські образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору. Національне
крізь призму загальнолюдського. ТЛ: художній час і простір, умовність зображення. МК: Ю.Яновський і М.Хвильовий,
Ю.Яновський і О.Довженко. «Портрет Ю.Яновського» А.Петрицького. |
|
|
|
15 |
Розвиток мовлення №1. (усно) Усний міні-твір. Висловлення
власного ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої
втрати; до високих загальнолюдських ідеалів. |
|
|
|
16 |
Валер’ян
Підмогильний. Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор
інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світові мотиви підкорення людиною міста, її
самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто». ТЛ:
урбаністичний роман. МЗ:
розвиток українських
міст у 1920-х роках (історія). |
|
|
|
17 |
Роман «Місто». Зображення «цілісної» людини: в єдності
біологічного, духовного, соціального. Морально-етичні колізії твору. |
|
|
|
18 |
Роман «Місто». Образ українського
інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру,
проблеми ствердження в міському середовищі. Жіночі образи в ньому. МК: вплив А.Франса, Г.Флобера, Гі де Мопассана, Оноре де
Бальзака, філософії Ф.Ніцше, А.Шопенгауера, З.Фройда на В.Підмогильного.
Роботи українських художників із зображенням Києва 1920-х років. |
|
|
|
19 |
Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля
українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті
роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно-мистецького
середовища. Письменник і його час. Усмішки «Моя
автобіографія», «Письменники».
ТЛ: усмішка. МЗ:
мистецтво
«розстріляного відродження» (історія). |
|
|
|
20 |
Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як
риса індивідуального почерку Остапа Вишні («Сом»). Пейзаж,
портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та
приказки в усмішках. МК: документальні
фільми «З життя Остапа Вишні» (у гол. ролі Б. Ступка), «Гіркі усмішки Остапа
Вишні». |
|
|
|
21 |
Розвиток мовлення №2 (письмово). Написання гуморески. |
|
|
|
22 |
Контрольна робота №2. (тестові завдання, відповіді на запитання). Прозове
розмаїття.
|
|
|
МОДЕРНА ДРАМАТУРГІЯ
|
|||
|
23 |
Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса,
Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних
агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша,
І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв»,
зарубіжної класики і модерної драматургії. Микола Куліш.
Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса.
Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах. МЗ: національний і зарубіжний театр 1920-1930 рр. Політика
«коренізації» («українізації») в Україні 1920-х років (історія). МК: художній фільм «Зона», документальні фільми «Тягар
мовчання», «Червоний ренесанс», вистава «Отак загинув Гуска» (Київський
академічний молодий театр).
|
|
|
|
24 |
Сатирична комедія «Мина
Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути
українським (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка
комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо. Розвінчання національного
нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій,
дядько Тарас, тьотя Мотя). ТЛ: сатирична
комедія. |
|
|
|
25 |
Сатирична комедія «Мина
Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються
своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси
для нашого часу. |
|
|
|
ПЕРЛИНИ
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
|||
|
26 |
Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і
новітнім процесам, розвиток української літератури в Західній Україні до 1939
р. Богдан-Ігор Антонич. Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна
життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського
краю в контексті вселюдських мотивів. Лемківська конкретика як джерело
образних асоціацій. «Зелена євангелія» – нерозривна єдність
природи і людини, ідея життєствердження. Поєднання язичницьких мотивів із
християнськими («Різдво», «Коляда»).
Роздуми над поезією Б.-І.Антонича. ТЛ: міфологізм, асоціативність. МЗ: Західна Україна до 1939 року (історія), народні звичаї українців (історія);
навички ІТ (інформатика); мовні особливості поезії (українська мова). МК: творчість раннього П.Тичини. |
|
Напам’ять 1 поезію (на вибір) |
|
27 |
Осип Турянський. Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як
предмет художнього узагальнення й філософського осмислення. «Поза
межами болю» - поема в прозі,
що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність
зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви
і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя: ідея
перемоги духу над матерією. ТЛ: поема в прозі. МЗ: Україна в
Першій світовій війні (історія). |
|
|
|
28 |
Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його вселюдська
значимість і всеохопність. Розгляд ідейно-художнього змісту окремих
фрагментів твору, їх коментування. МК: ілюстрації
до повісті «Поза межами болю» (1921 р., автор невідомий). Художній фільм
«Поза межами болю» (1989; реж. Я.Лупій). |
|
|
|
29 |
Контрольна робота №3. Контрольний класний
твір (есе). |
|
|
|
30 |
Позакласне читання №1. Улас Самчук «Марія». |
|
|
|
31 |
Література рідного краю №1. Знайомство з творчістю Сергія Жадана. |
|
|
|
32 |
Повторення та узагальнення вивченого в І семестрі. |
|
|