урок 3-4 10-Б клас Укрліт
Особливості періодизації української літератури (головні риси). Стильові особливості літературних періодів.
Літературні напрями і стилі давньої і нової української літератури XI – першої половини XIX ст.: світоглядні й естетичні засади, провідні жанри.
1. Конспект до уроку:
Сучасна періодизація історії української літератури[ред. | ред. код]
Згідно з «Літературознавчою енциклопедією» (2007)[1], сучасний підхід до періодизації історії української літератури є апробований Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Цей підхід поділяє історію української літератури на такі три періоди
- Давня українська література (IX — кінець XVIII століття);
- Нова українська література (кінець XVIII — XIX століття);
- Новітня українська література (XX — початок XXI століття).
До давньої української літератури належать твори, написані у період від виникнення Київської Русі до кінця XVIII століття. Це руські літописи, полемічна література, козацькі літописи та інші твори, зокрема Григорія Сковороди.
Нова українська література починається наприкінці XVIII століття з опублікуванням «Енеїди» І. Котляревського. До цього періоду належать твори всіх українських письменників та поетів до XX століття: твори Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, Панаса Мирного, Марка Вовчка та інших.
До Новітньої української літератури належать твори українських письменників XX — початку XXI століття: твори В. Сосюри, В. Стуса, М. Семенка та інших, зокрема сучасних авторів: Л. Костенко, А. Кокотюхи.